(068) 149-8828 (Київстар)
(073) 149-8828 (Life)

Featured Image

Блешні-коливалки на щуку

Протягом вже тридцяти восьми років я жодного разу не вирушав на полювання за великою щукою, не взявши з собою в човен хороший вибір щучих блешень-коливалок. І завжди буду брати їх з собою. Я люблю коливальні блешні, і як їх не любити? Вони чудово приваблюють рибу, не потребують налаштування, потрібно лише час від часу підточувати гачки. І, звичайно, вони ловлять багато риби.

by on

Історія коливалок

Протягом вже тридцяти восьми років я жодного разу не вирушав на полювання за великою щукою, не взявши з собою в човен хороший вибір щучих блешень-коливалок. І завжди буду брати їх з собою. Я люблю коливальні блешні, і як їх не любити? Вони чудово приваблюють рибу, не потребують налаштування, потрібно лише час від часу підточувати гачки. І, звичайно, вони ловлять багато риби.

Зараз складно сказати напевно, але схоже, що сучасна історія коливалок почалася приблизно в 1820 році, коли молодий Джуліо Томпсон Бюель взяв з обіднього столу ложку, відрізав від неї ручку, просвердлив по отвору на кожному кінці, додав гачок і почав ловити неймовірну кількість риби. Набравшись досвіду, в 1848 році Бюель заснував у Нью-Йорку компанію J. T. Buel Company. Нова фантастична приманка відкрила дорогу для появи численних конкурентів ще до кінця 19 століття: схожі продукти випустили Floyd Lobb у 1849 році, William Mills — у 1852, G. M. Skinner — у 1873, E. F. Pfleuger — у 1880.

Деякі рибалки експериментували самі, створюючи власні блешні. Одним з таких був Лу Еппінджер (Lou Eppinger), який відчеканив молотком свою «ложку» під час щучого полювання в Канаді у 1906 році. Його блешня показувала чудові результати, які спонукали його негайно розпочати їх серійний випуск. Його компанія Eppinger Mfg. і зараз залишається провідним виробником коливалок, які й досі демонструють вражаючу уловистість.

Eppinger Dardevle

Eppinger Dardevle

Слідом з'явилися й інші знамениті коливалки. У 1920 Луї Джонсон випустив «незацепляйку» Silver Minnow, Чарлі Стапф представив Doctor Spoon, у тому ж році рибалки дізналися про Williams Wabler, через чотири роки на ринку з'явилися Wob-L-Rite та Little Cleo, у 1928 компанія Hofschneider випустила захоплюючу Red Eye Wiggler.

Wob-L-Rite, Little Cleo та Red Eye Wiggler

Wob-L-Rite, Little Cleo та Red Eye Wiggler

У 1952 році була заснована компанія Acme Tackle, яка представила відразу кілька згодом ставших класичними коливалок — Kastmaster, Phoebe і Fiord, а пізніше купила права на Little Cleo, Side-Winder та Wob-L-Rite.

Acme: Kastmaster, Phoebe і Side-Winder

Блешні Acme: Kastmaster, Phoebe і Side-Winder

Трохи пізніше Бак Перрі представив дивний гібрид воблера і коливалки Spoonplug, а останньою віхою в помітно уповільненому розвитку коливалок можна назвати пластикову Onduspoon, представлену французьким рибалкою Патріком Себілем в минулому десятилітті.

Мій досвід ловлі на коливалки розпочався з найпершої моєї щуки. Я був ще малим, коли батько відкрив для мене силу коливалок з емблемою у вигляді голови диявола. Рибалки, що здійснювали цілі подорожі для полювання на щуку, яких я зустрів вперше сорок років тому, закидали спінінгами виключно коливалки. І вони ловили багато великої риби, що, втім, не було чимось незвичайним у ті часи. Навряд чи варто сумніватися в тому, що протягом перших шістдесяти років минулого століття коливалки були головною щучою приманкою. Пізніше я освоїв багато інших способів ловлі великої щуки, але коливалки все ще залишаються на першому місці в багатьох ситуаціях.

Як працює коливалка

Коли розумієш, як працюють коливальні блешні, то стає зрозумілим і все різноманіття їх форм. Ці приманки при проводці повинні розгойдуватися навколо своєї осі, при цьому не обертаючись. Варто зазначити, що тут важливу роль відіграє швидкість проводки: коли коливалки робили свої перші кроки, передавальне число котушок було значно нижчим, ніж зараз, і якщо ваша блешня все ж обертається при проводці, постарайтеся вести її повільніше. Компанія Williams на деяких своїх блешнях спеціально розмістила своєрідний кіль, що запобігає обертанню.

williams-wabler

Форма блешні також впливає на створювані нею вібрації та проблиски. Чим ширша блешня, тим сильніше вона створює вібрацію, тим ширша амплітуда її коливань. Збільшена ширина задньої частини блешні також додасть ширини амплітуді. Хорошим прикладом тут може бути блешня Doctor.

Під час її проводки щука бачить узор, нанесений на блешню, а в наступний момент — проблиск її зворотного боку. Така гра створює ефект миготіння, який приваблює і спонукає до атаки багато видів риб.

Коливалки в різних умовах

Блешні часто перевершують інші приманки при ловлі в екстремальних погодних умовах. Холодні фронти, спека, грози часто створюють проблеми для рибалок, які полюють на щуку. Але це зовсім не означає, що в такі періоди велику щуку зловити неможливо.

Під час моєї подорожі на канадське озеро Ньюелтін з Джоном Клівлендом, маркетинговим директором компанії Eppinger, протягом двох днів ми насолоджувалися чудовою погодою та чудовим кльовом. Однак потім все перевернулося з ніг на голову: третій день розпочався з грози та дощу. Злива була настільки сильною, що далі п'яти метрів не було видно нічого, від грому тремтіли шибки на вікнах нашого нічлігу. Наступний день був сонячним, проте риба майже не клювала. Ми дійшли висновку, що велика щука сховалася в густих заростях очерету, але в арсеналі Клівленда була блешня, що дозволяла полювати на щуку і в таких умовах, — незачепляйка Eppinger Rex Spoon.

Незацепляйка Eppinger Dardevle Weedless

Незачепляйка Eppinger Dardevle Weedless

Ми могли закидати цю немалу приманку прямо в зарості і обходитися без зачепів. Деякі щуки атакували її безпосередньо в заростях, інші — слідували за нею і нападали вже у відкритій воді. Ми з захопленням спостерігали за тим, як зарості розсувалися, і «крокодили», що проходили крізь них, атакували нашу приманку.

Коливалки відмінні навесні, коли молоді пагони лише починають показуватися в мілководних затоках. У таких умовах щуки віддають перевагу меншим приманкам, таким як Eppinger Dardevle або Len Thompson No.2. Невелика блешня легко проходить над заростями. Пізніше, коли велика щука переміщується до середини заток або взагалі за їх межі, варто застосовувати більші приманки — Eppinger Troll Devle, Len Thompson No.4, великі Little Cleo, Williams Wabler або Whitefish.

Мені доводилося бачити відмінні результати коливалок і влітку. Як тільки тепла вода змушує щуку піти з мілин, вона переміщується в товщу відкритої води і харчується білою рибою, або навіть у глибоководні зарості, де її манить меню з мальків окунів. Таких «кочівників» знайти нелегко, і найкращий спосіб полювання тут — тролінг. Біля глибоководних заростей, однак, успіх можуть забезпечити помірно швидкі проводки важких коливалок з вузьким пелюстком, таких як Eppinger Cop-E-Cat або Acme Side-Winder.

Eppinger Cop-E-Cat

Eppinger Cop-E-Cat

Якщо щука стоїть у верхніх шарах води в заростях, можна очікувати агресивних атак на незацепляйку Johnson Silver Minnow з насадженою на гачок силіконовою приманкою.

Johnson Silver Minnow

Johnson Silver Minnow

Велику щуку можна знайти і на зарослому схилі, і тут хороші результати може показати джигова проводка коливалками Eppinger Cop-E-Cat або Luhr Jensen Krocodile.

Luhr Jensen Krokodile

Luhr Jensen Krokodile

І восени, коли біла риба здійснює свої нерестові подорожі, мало які приманки можуть позмагатися з коливальними блешнями. Одним із моїх улюблених місць є річка, в якій восени під час ходу білої риби можна застати щук, які атакують здобич з глибини. Силіконові приманки працюють у таких умовах дуже добре, але вони швидко з’їдаються, і хорошим вибором у таких умовах стають коливалки Williams Whitefish, Eppinger Troll Devle і Eppinger Huskie Junior.

Іноді восени можна несподівано виявити, що щука поводиться мляво, неактивно і розташовується на дні. Зазвичай у такій ситуації хороший джиг, проте одного разу я спробував протягнути по дну коливалку, подібно до силіконового черв’яка. Клювання були обережні, ледь помітні підрагування волосіні, однак варто було почати анімацію, і риба атакувала негайно.

Налаштування коливалок

Багато рибалок мають у запасі широку кольорову гаму коливалок, адже щука буває досить вибагливою. Я б радив з'ясувати, який саме колір металу підходить безпосередньо до умов ловлі. Однак з плином років окреслилися деякі правила. Старі рибалки колись говорили мені, що в сонячні дні потрібно використовувати сріблясті приманки, а в похмурі — золотисті або мідні. І моя практика підтвердила правильність такої поради. Виробники пропонують коливалки, покриті різними металами. Блешні Eppinger можуть мати тильну сторону кольору нікелю, міді або латуні, і я тримаю у своєму коробі мої улюблені блешні в усіх цих варіантах. Що стосується розфарбування, то тут, знову ж таки, варто дивитися на умови ловлі: в чистій, прозорій воді краще себе показують блешні приглушених натуральних кольорів з непомітними візерунками. В мутних озерах більш продуктивні приманки яскравих кольорів з строкатими орнаментами. Тим не менш головне правило при виборі кольору блешень — не дивитися на правила, а експериментувати.

Як би не були уловисті коливалки, деякі доробки допоможуть зробити їх ще кращими. Якщо блешня постачається без заводного кільця, я завжди додаю його самостійно, адже воно не тільки допоможе легше змінювати приманки, але й додасть свободи грі блешні. Незважаючи на те, що більшість коливалок постачаються з трійниками, одинарні гачки також мають свої переваги: вони дозволяють простіше позбутися зачепленої рослинності та зняти рибу. Я не помітив збільшення кількості «порожніх» клювань при переході з трійника на одинарний гачок, більш того, я вважаю, що з одинарним гачком я можу зловити навіть більше риби, адже такий гачок проникає в тіло риби значно простіше. При встановленні одинарного гачка потрібно простежити, щоб його жало знаходилося на одній стороні з увігнутою стороною блешні. Для вибору відповідного розміру одинарного гачка прикладіть його до тильної сторони блешні: контури гачка повинні бути близькими до країв блешні, але не виступати назовні.

Ще однією чудовою доробкою стане додавання до коливалки силіконового «хвоста» — наприклад, черв'яка. А ще краще — спідниця від спіннербейта. Заводські спідниці часто сповзають в момент закидання, тому я виготовляю свої власні, продіваючи кілька смужок, вирізаних із силікону, в вушко гачка, а потім закріплюю їх на цівці. Такий спосіб дозволяє спідниці зберігатися до тих пір, поки вона не зустрінеться із зубами щуки.

Приклад модифікації блешень автора статті

Варто зазначити, що надто пишна спідниця може негативно позначитися на грі блешні. П'ять або шість смужок буде цілком достатньо для створення потрібного ефекту без втрати якості гри.

Серед інших можливих доповнень до коливалки можна згадати «плавники» з червоної вовняної нитки, прив'язані до заднього заводного кільця, а також смужки з світловідбиваючої плівки, які, будучи приклеєними до тильної сторони блешні, можуть покращити інтенсивність проблисків.

Коливалки не є універсальною приманкою, що підходить для будь-яких умов. Втім, це стосується будь-якої приманки. Але якщо ви не використовуєте їх взагалі, то ви втрачаєте багато риби. І чим більше коливалок ви пробуєте, чим більше експериментуєте, тим краще вони у вас працюють.

Автор: Джек Пенні (Jack Penny)

Джерело: In-Fisherman

******